Профілактика буллінгу в ЗДО
Правила поведінки здобувачів освіти в закладі дошкільної освіти
01.09.2022
Стоп Булінг
02.09.2022
Термін «булінг» - що це таке? У перекладі з англійського він означає хуліганство.
Булінг - це багатократний негативний психологічний тиск на людину. Булінг може бути ситуативним (спровокований певною ситуацією і трапляється тільки раз) і систематичним (постійні знущання день у день).
Прояви насильства в дитячому саду відрізняється від насильства в школі. У початковій школі це група дітей, в дошкільній установі окремі діти. У дитячому саду при насильстві немає попередньої стадії обдумування. Дошкільнята не усвідомлюють до кінця своїх дій. Відсутнє розуміння наслідків і відчуття провини. Виправданням насильства є незначний проступок. Агресивна поведінка дітей розходиться з їх словами.
Як діти вибирають жертву для цькування?
Стати метою цькування дуже легко - досить виділятися чим-небудь серед однолітків. Це можуть бути як зовнішні відмінності, так і поведінкові. Але варто розуміти: можна з дитинства носити окуляри або бути володарем веснянок, але не давати себе в образу. Діти підсвідомо знаходять того, хто не здатний за себе постояти і не учинить опору.
Основні риси дитини, яку легко пригноблювати:
Провокативні жертви булінгу
Звичайно, це не означає, що дитина напрошується сама, ні в якому разі! Але її поведінка настільки відверто різниться з поведінкою однолітків, що часом викликає роздратування і нерозуміння навіть у педагогів:
Як зрозуміти, що дитину кривдять?
Якщо це стосується дитячого саду і підготовчого зайняття, то дитина, яку кривдять однолітки, може і відверто не відмовлятиметься туди йти, але буде радий будь-якій можливості залишитися удома.
Після спілкування з однолітками дитина пригнічена і на пропозицію покликати кого-небудь у гості завжди відмовляється або відповідає, що нікого. Можуть траплятися безпричинні істерики і сльози без очевидного приводу.
А як виглядає дитина-булі?
Спостерігач або союзник булли
У питанні дитячої агресії завжди є третя сторона, і провина спостерігача анітрохи не менше провини самого агресора. Чому діти не діють або підключаються до цькування зрозуміти досить просто:
- страх опинитися на місці жертви;
- страх виділитися з натовпу і легко піддаються чужому впливу;
- вважають знущання - розвагами, а жорстокість і грубість - нормою;
- колись були на місці жертви і тепер відіграються.
Роль педагога
У ЗДО вихователь - арбітр. Він стежить за неприпустимою агресією. Чітко розпізнає форми агресії і насильства, привчає дітей справлятися з агресією усередині себе.
Як боротися з булінгом?
Звертайте увагу на поведінку дитини, на чиїй би позиції він не був: нападаючий, спостерігач або жертва - це треба присікти. Проблема булінгу, знищена на ранній стадії, матиме мінімум наслідків для психіки дитини. Якщо ж пустити усе це на самоплив, слід залишиться незгладимий, причому для усіх учасників конфлікту. Якщо дитина агресивна і не бачить іншого способу взаємодії з однолітками або молодшими, окрім як принижувати і бити, у нього серйозні проблеми, які він не може сформулювати і обговорити.
Ніколи не відмахуйтеся від скарг дитини, що навіть здаються вам сущою дрібницею. Проігнорувавши її один раз, ви більше ніколи не доб'єтеся відвертості і не дізнаєтеся, коли і за яких обставин все посилилося.
Розпочніть виховання лояльності з себе самих.
Пам'ятайте: дитина, що стала учасником цькування, якої б позиції вона не дотримувалася при цьому, потребує серйозної роботи з дитячим психологом.