Основна ідея проєкту: створення у закладі дошкільної освіти закритої екосистеми, вивчення рослинного світу, дослідження фрактальних елементів в представниках сукулентів. Плідна співпраця між батьками, дітьми та педагогами, з метою відчути себе на місці дитини, поринувши у цікавий світ екології. Пригадати або отримати нові знання, шляхом експериментів та дослідницької діяльності разом зі своєю дитиною.

Об’єкт дослідження: фрактальна величина у рослинності мініекоситем - флораріуми.

Предмет дослідження: створення природних умов в обмеженому просторі, саморегуляція системи природнього циклу, системний підхід до генезизу вологолюбивих рідкісних рослин.

За основу для проєкту у нашому закладі дошкільної освіти ми взяли - формування нестандартного, інженерного мислення у дітей, виховання інтересу до дослідницької діяльності, посилення інтересу до екосистемології, бажання пізнавати світ та робити відкриття [1]. Сучасний підхід до змісту ознайомлення з природою характеризується відсутністю суворого розподілу щодо віку дітей, орієнтацією на формування у дошкільників досить широкого кола знань

про навколишню природу: цікавих представників біоценозів лісу, лук, водойм, степу, парку тощо.

Структури, що схожі на фрактали, можна знайти в навколишньому середовищі: корали і  морські береги, турбулентні дерева, тріщини в породах, зображення структур деяких речовин, отримані під мікроскопом тощо. Звичайна сніжинка (багатократно збільшена) є фрактальним об’єктом. Фрактали описують природні форми більш витончено і точніше, ніж об’єкти евклідової геометрії.

         Це відкриває перед вихователями дошкільників широкі можливості для творчої роботи по формуванню любові до рідного краю, екологічному вихованню, основу якого складають знання і діяльність дитини. Проведення цієї змістовної роботи вимагає від вихователів широких знань, емоційної чутливості, зацікавленості, спостережливості. Лише такий вихователь залишить глибокий слід у свідомості дітей, закладе фундамент екологічної культури [2].

         Природа є найкращим архітектором, ідеальним будівельником та інженером. Присутність фракталу у природньому об'єкті з першого погляду можна і не помітити, якщо не заглиблюватись у досконале вивчення цього

явища як такого. Ця наука, дійсно, не має меж і постійно спонукає до різноманітних досліджень , що прекрасно підходять для знайомства з науковим світом починаючи з дошкілля.

 Процес створення флораріумів досить складний та захоплюючий, саме він звернув нашу увагу на багатогранний вимір рослин, що прекрасно себе почувають у таких мініекосистемах.

Облаштування флораріумів в нашому закладі включало кілька етапів:

1. Вибір відповідної ємності. Її розміри мають відповідати площі самої кімнати.
2. Вибір місця розташування. Флораріуми можуть бути підлоговими, настільними, настінними та підвісними, тож ми обрали настільні, але в перспективі ще і облаштуємо підвісні і настінні. Розміщувати рослинний тераріум біля вікна зовсім не обов'язково - можна подбати про штучне підсвічування або вибрати тінелюбні рослини, наш заклад просторий і має гарні великі вікна тож про штучне освітлення не довелось думати. До речі, від місця розташування флораріуму залежатиме і його композиція. Так, якщо він стоятиме біля стіни, то дрібні деталі та квіти слід розмістити спереду, а високі – на задньому плані.
3. На дні флораріуму обов'язково розташовується шар дренажу - піску або керамзиту, інакше рослини постійно будуть у воді та пропадуть. Замінити такий шар може пластикова решітка.
4. Поверх дренажного шару насипаний ґрунт, попередньо підготовлений. Вибір готової ґрунтової суміші залежав від типу рослин, які ми посадили. Шар ґрунту не перевищує 5-10 см.
5. Після висадки рослин флораріум прикрасили відповідно тематики, використовуючи такі елементи, як черепашки, галька, камінці, корчі, шматочки скла і так далі - вибір деталей залежить тільки від фантазії автора.
6. Ми створили доволі масштабний рослинний тераріум, серйозно підійшовши до завдання. Наша скляна ємність відкрита, тож наявність таких пристроїв, як термометр, гігрометр, вентилятор та штучне освітлення не є потрібною, все це забезпечено природним шляхом.
7. Флораріуми облаштовані у колбах з зручними отворами , землю та дренажний шар для чистоти засипали через лійку із щільного паперу, а рослини висаджували за допомогою довгого пінцету.

Розробка флораріумів як мініекосистем мала величезний вплив для розвитку здібностей учасників освітнього процесу, а саме -  розвиток спостережливості, вміння придумувати, фантазувати, досліджувати, бачити незвичайну гармонію в математиці її зв’язок з іншими науками та у повсякденному житті через вивчення фракталів, розуміння природовідновлення, збереження ресурсів задля природи,формування інженерного типу мислення, розвиток мистецької компетентності дітей лошкільного віку.